Формула

коротка форма символічного запису інформації (як у математиці чи хімії), або загальне відношення між величинами

Фо́рмула (лат. formula, зменшене від forma — «форма», «правило») — у математиці та інших науках — коротка форма символічного запису інформації (як у математиці чи хімії), або загальне відношення між величинами.

Формула
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

ред.
  •  

Заперечувати за математичними формулами об'єктивну реальність — це значить не бачити за деревами лісу.

  Л. Больцман[1]
  •  

Математика — це вчення про відношення між формулами, позбавленими будь-якого змісту.

  Д. Гільберт[2]
  •  

Я ніколи не приписую формулам необмежену сферу правильності. В дійсності більшість формул справедлива тільки при дотриманні деяких умов. Визначення цих умов і, звичайно, уточнення значення вживаних термінів усувають у мене будь-яку невизначеність.

  О. Коші[3]
  •  

Аналітична формула — це не самоціль, а тільки найстисліше формулювання фактично сприйманих просторових побудов; її подальший розвиток відбувається на їхній основі.

  Ф. Клейн[4]
  •  

Жоден учений не мислить формулами.

  А. Ейнштейн[5]
  •  

Формула — стислий вираз законів природи.

  — Я. Черняк[6]
  •  

Зміст сховано в алгебраїчних формулах для того, щоб, розкриваючи закон, не повторювати сто разів того самого.

  О. І. Герцен[7]
  •  

У математичних працях мова відіграє дуже неістотну роль. Тут головне — зміст, ідеї, поняття, а далі вже для вираження їх у математиків існує своя мова — це формули.

  С. В. Ковалевська[8]
  •  

Формули — могутні, але сліпі!.

  Ф. Клейн[9]
  •  

Чиста математика — це свого роду поезія логіки ідей. Математики намагаються знайти якнайзагальніше уявлення про операцію, яке дозволило б просто, логічно і односистемно охопити якомога ширше коло формальних співвідношень. Прагнучи досягти ідейної та логічної витонченості, вони відкрили формули, потрібні для глибшого проникнення в закони природи.

  А. Ейнштейн[10]
  •  

Важко позбутися почуття, що ці математичні формули живуть незалежним життям і мають свій власний інтелект, що вони мудріші, ніж ми самі, мудріші навіть, ніж ті, хто їх відкрив, і що ми видобуваємо з них більше, ніж було в них первісно закладено.

  Г. Герц[11]

Примітки

ред.

Джерела

ред.

Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.