Формула
Фо́рмула (лат. formula, зменшене від forma — «форма», «правило») — у математиці та інших науках — коротка форма символічного запису інформації (як у математиці чи хімії), або загальне відношення між величинами.
Формула | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Цитати
ред.Заперечувати за математичними формулами об'єктивну реальність — це значить не бачити за деревами лісу. |
|||||
— Л. Больцман[1] |
Математика — це вчення про відношення між формулами, позбавленими будь-якого змісту. |
|||||
— Д. Гільберт[2] |
Я ніколи не приписую формулам необмежену сферу правильності. В дійсності більшість формул справедлива тільки при дотриманні деяких умов. Визначення цих умов і, звичайно, уточнення значення вживаних термінів усувають у мене будь-яку невизначеність. |
|||||
— О. Коші[3] |
Аналітична формула — це не самоціль, а тільки найстисліше формулювання фактично сприйманих просторових побудов; її подальший розвиток відбувається на їхній основі. |
|||||
— Ф. Клейн[4] |
Жоден учений не мислить формулами. |
|||||
— А. Ейнштейн[5] |
Формула — стислий вираз законів природи. |
|||||
— Я. Черняк[6] |
Зміст сховано в алгебраїчних формулах для того, щоб, розкриваючи закон, не повторювати сто разів того самого. |
|||||
— О. І. Герцен[7] |
У математичних працях мова відіграє дуже неістотну роль. Тут головне — зміст, ідеї, поняття, а далі вже для вираження їх у математиків існує своя мова — це формули. |
|||||
— С. В. Ковалевська[8] |
Формули — могутні, але сліпі!. |
|||||
— Ф. Клейн[9] |
Чиста математика — це свого роду поезія логіки ідей. Математики намагаються знайти якнайзагальніше уявлення про операцію, яке дозволило б просто, логічно і односистемно охопити якомога ширше коло формальних співвідношень. Прагнучи досягти ідейної та логічної витонченості, вони відкрили формули, потрібні для глибшого проникнення в закони природи. |
|||||
— А. Ейнштейн[10] |
Важко позбутися почуття, що ці математичні формули живуть незалежним життям і мають свій власний інтелект, що вони мудріші, ніж ми самі, мудріші навіть, ніж ті, хто їх відкрив, і що ми видобуваємо з них більше, ніж було в них первісно закладено. |
|||||
— Г. Герц[11] |
Примітки
ред.- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 33
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 34
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 71
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 119
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 128
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 129
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 175
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 75
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 78
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 127
- ↑ Математика в афоризмах, 1974, с. 143
Джерела
ред.Математика в афоризмах, цитатах і висловлюваннях / Н. О. Вірченко. — Київ: Вища школа, 1974. — 272 с.