Критичне мислення
Крити́чне ми́слення — (дав.-гр. κριτική τέχνη — «мистецтво аналізувати, судження») — це мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення. Мета критичного мислення полягає у встановленні об’єктивної істини.[1]
У сучасному світі інформація дублюється, спотворюється, не відповідає першоджерелам, подається вибірково, зважаючи на ситуацію. Саме тому навичка критичного мислення набуває все більшого значення.
Цитати
ред.Для нас набагато важливіше навчити дитину їсти, ніж нагодувати її сьогодні. Так само і в навчанні набагато важливіше навчити дитину мислити, ніж повідомити їй ті чи інші знання. |
|||||
| — Л. Виготський[2] |
Ідея постправди повинна шокувати вчених і філософів. Вони мають стати на захист правди, коли люди, наділені владою, ігнорують наукові факти чи трактують їх лишень як предмет віри. Науковці повинні нагадувати суспільству про важливість соціальної місії науки і надавати йому достовірну інформацію, яка має бути основою публічної політики. Й вони повинні підтверджувати інтелектуальні чесноти, які так ефективно працюють в науці: критичне мислення, постійний пошук і ревізію переконань та вірувань на підставі фактів. Наступний рядок з Ніцше сьогодні особливо доречний: «Салют фізиці! – і ще більший салют мотиву, який спрямовує нас до фізики, – нашій чесності[3]!». — «Наука проти постправди» |
|||||
| — Кетлін Хіґґінс |
Жодна людина не має достатнього розумового потенціалу, щоб сприйняти всю інформацію, що є у світі. Питання полягає в тому, яку частину цих даних ми обробляємо і як її обираємо. А яку частину ігноруємо[4]? — З книги «Фактологія. 10 хибних уявлень про світ, і чому все набагато краще, ніж ми думаємо» |
|||||
| — Ганс Рослінг |
Кількість джерел інформації збільшується, увага людей розпорошується, й одним критичним мисленням ми не можемо вирішити цю проблему. По-перше, тому що людина не схильна до критичного мислення. <...> |
|||||
| — Дмитро Кулеба |
Критичне мислення неможливо відділити від творчого. Як тільки-но ми починаємо аналізувати проблему, ми одразу будуємо гіпотези, шукаємо альтернативні способи розв'язання та ін. А все це є актами творчості. Отже, точніше буде називати той тип мислення, про який йдеться, критичним творчим мисленням. |
|||||
| — Терно С.О.[6] |
Критичне мислення передбачає свободу від психологічного захисту. Людині інколи дуже важко визнавати свої помилки і не тому, що не вистачає інтелектуальних здібностей, а тому, що спрацьовує психологічний захист. Така людина дуже часто схильна відкидати або викривляти інформацію, що не сумісна з її уявленнями про себе або світ. Отже, нерозумна людина не та, що не помиляється, а та, що не хоче помічати та виправляти свої помилки. |
|||||
| — Терно С.О.[6] |
...людина з критичним мисленням свідома того, що відбувається в її голові. Це — метакогніція, усвідомлення й розуміння власного процесу мислення… готовність рефлексувати над власним процесом мислення. |
|||||
| — Джонатан Хейбер[7] |
Отже, критичне мислення — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та зважених рішень стосовно довіри до будьякого твердження: чи мусимо ми його сприйняти, чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо. |
|||||
| — Терно С.О.[1] |
| — Мирослава Гонгадзе |
| — Маріо Варгас Льйоса, Нобелівський лауреат |
Хто швидко приліплюється до нової Думки, той швидко і відпадає. Не будь непостійний. Випробовуй із підозрою кожне Слово. Водночас давай Місце йому в Серці Твоєму. |
|||||
| — Григорій Сковорода[10] |
Цитати про брак критичного мислення
ред.Величезна безліч людей думають, що вони мислять, в той час як вони всього лише перетасовують свої забобони. |
|||||
A great many people think they are thinking when they are merely rearranging their prejudices. | |||||
| — Уильям Джеймс[11] |
Люди з благими намірами мало вагаються, приступаючи до реалізації своїх цілей. Таким чином, нездібність, яка в іншому випадку не проявилася б, стає небезпечною, і в решті решт лунає здивоване і збентежене: "Ми цього не хотіли!" |
|||||
| — Дітрих Дьорнер[12] |
...Людський розум не застосовує всієї своєї сили до кожної ситуації, ідучи натомість «короткою дорогою» з метою оптимізації потоку інформації від органів чуття й перетворення цієї інформації на розуміння, згідно з яким ухвалюють рішення. Ця «коротка дорога», або евристика, швидше за все виникла в результаті природного відбору. Наприклад, первісні люди, схильні сприймати шурхіт у кущах за ознаку наближення хижака, мали еволюційну перевагу над тими, хто вирішував, що ситуація потребує подальшого дослідження, перш ніж ухвалювати рішення втікати чи залишатися на місці. Але ця ж евристика породжує когнітивні спотворення, які можуть призвести до поразки розуму». |
|||||
| — Джонатан Хейбер[13] |
| — Д. Дьорнер[14] |
Хоча і стверджують, що влада може відібрати свободу говорити або писати, але не свободу мислити, але ж скільки і наскільки правильно ми мислили би, якби не думали нібито спільно з тими, з ким обмінюємося своїми думками! Отже, можна сказати, що та сама зовнішня влада, яка позбавляє людей свободи повідомляти свої думки публічно, забирає у них разом з тим і свободу мислити – єдиний скарб, який у нас залишається за умов усіх громадянських скрут, і єдине, за допомогою чого можна ще знайти вихід з цього скрутного стану. — Кантова свобода мислення – це свобода розуму, яка не існує сама по собі, а потребує виховання і невпинного розвитку. |
|||||
| — Іммануїл Кант[15] |
...якщо більша частина того, що ми називаємо життям, створена нашими думками і переконаннями, відповідно, більша частина того, що ми вважаємо справжнім: усі системи, правила і «муси» культурного простору. – лише випадковий артефакт історії. Здебільшого не існує раціонального пояснення, чому робити так чи інакше – правильно або єдино правильно. Більшість того, що ви вважаєте справжнім, живе тільки у вашій голові. |
|||||
| — Вішен Лак’яні[16] |
Дивитись також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 6
- ↑ Выготский Л. С. Педагогическая психология / Под ред. В. В. Давыдова. — М.: Педагогика, 1991. — с.208
- ↑ Наука проти постправди Кетлін Хіґґінс
- ↑ 10 цікавих фактів про світ з нової книги «Фактологія»
- ↑ Дмитро Кулеба: Битва за чистоту мізків буде наступною після битви за чистоту довкілля
- ↑ а б Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, с. 9
- ↑ Критичне мислення, 2023
- ↑ Мирослава Гонгадзе: «Суспільна свідомість зміниться, коли люди будуть критично дивитися на своїх лідерів»
- ↑ Маріо Варгас Льоса про Україну, літературу, диктатуру і гумор
- ↑ Місяцеслов за Сковородою, 2024, с. 395
- ↑ Clifton Fadiman. The American Treasury 1455-1955, 1955.
- ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, p. 167
- ↑ Критичне мислення, 2023, p. 44-45
- ↑ Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти, 2009, p. 147
- ↑ Кант И. Что значит ориентироваться в мышлении / Кант И. Сочинения в 8-ми т./ под общей ред. А.В. Гулыги. Москва: Идея-Пресс. Дм интеллектуальной книги, 1999. С. 102-103.
- ↑ Лак’яні В. Код винятковості. Живи за власними правилами / пер. з англ. Н. Валевська. – К. – Наш формат, 2019. 296 с.
Джерела
ред.- Дмитро Кулеба. Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. — Київ: Книголав, 2019. — 384 с. — ISBN 978-617-7563-65-4
- Григорій Сковорода. Місяцеслов за Сковородою. / Упорядник: Назар Федорак. — Київ: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2024. — 416 с. — ISBN 978-617-585-281-1
- Терно С.О.. Критичне мислення — сучасний вимір суспільствознавчої освіти.. — Запоріжжя: Просвіта, 2009. — 268 с. — ISBN 978-966-653-208-7
- Джонатан Хейбер. Критичне мислення. — Київ: ArtHuss, серія МІТ Press «Що варто знати про…», 2023. — 198 с. — ISBN 978-617-8025-53-3
Зовнішні посилання
ред.- Критичне мислення в українському контексті. Курс на Prometheus.org.ua (безкоштовно)
- Критичне мислення для освітян Курс на Prometheus.org.ua (безкоштовно)
- Критичне мислення: принципи та інструменти Курс від Верховної Ради України, rada.gov.ua (безкоштовно)
