Білоруські прислів'я
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Прислів'я білорусів.
Цитати
ред.- Їдьмо, бабо, в чуже село, то будемо знати, що в нашому робиться.
- Батько іде хай орать: його коні знають, а я піду до корчми – мене там чекають.
- Боязливому і корч – ведмідь.
- Від доброї матки не бігають з хатки.
- Вовк лякає, а сам у кущі тікає.
- Добре, як сусід близько, а перелаз низько.
- Дурний, дурний, а сала хоче.
- Женися, щоб дурні не перевелися.
- З розумними дітками і без грошей добре.
- Кум не свиня, цілого яйця не з'їсть.
- Мене в твої літа в мішку не зловили б!
- На своєму смітнику й курка пава.
- Не рядися бараном, бо ще вовк з'їсть.
- Розкажеш про горобця, а перекажуть про журавля.
- Сироті завжди вітер в очі.
- Смачно було, та близько дно.
- Сорому – як у півня м'яса на шпорах.
- Ти його маслом маж, а він дьогтем смердить.
- У діда одна бесіда: де був, з ким пив, хто кого бив.
- Це тоді було, як вовк був псом і хвостом гавкав. Чабан щодня овечок рахує, а вовк таки бере.
- Шумів би і я, коли б жінки не боявся.
- Я б і косив, якби чорт косу носив.
- Як була я дівкою – то ходили з горілкою, а як стала молодицею – то не ходять і з водицею.
- Як на тобі поганий кожух, то суддя оглух.
- Як позичать, то очі як у сокола, а як віддавать, то як у сови.
- Як по-панському гавкать навчився, то й од села відбився.
- Як субота – на суд ходять, як неділя – чуби ділять.[1]
Примітки
ред.
