Адигейські прислів'я

сторінка-список у проекті Вікімедіа
Прислів'я та приказки народів світу:
Українські прислів'я та приказки
Абхазькі прислів'я
Адигейські прислів'я
Азербайджанські прислів'я
Англійські прислів'я
Американські вислови
Арабські прислів'я
Африканські прислів'я
Баскські прислів'я
Болгарські прислів'я
Вірменські прислів'я
Грецькі прислів'я
Грузинські прислів'я
Дагестанські прислів'я
Давньоіндійські вислови
Єврейські прислів'я
Індійські прислів'я
Ірландські прислів'я
Іспанські прислів'я
Італійські прислів'я
Казахські прислів'я
Караїмські прислів'я
Китайські прислів'я
Колумбійські прислів'я
Комі прислів'я
Латинські вирази
Литовські прислів'я
Малайські прислів'я
Мальтійські прислів'я
Маньчжурські прислів'я
Монгольські прислів'я
Непальські прислів'я
Нідерландські прислів'я
Німецькі прислів'я
Осетинські прислів'я
Перські прислів'я
Російські прислів'я
Румунські прислів'я
Словацькі прислів'я
Тамільські прислів'я
Тибетські прислів'я
Турецькі прислів'я
Туркменські прислів'я
Удегейські прислів'я
Узбецькі прислів'я
Фінські прислів'я
Французькі прислів'я
Фіпа прислів'я
Фульбе прислів'я
Чеські прислів'я
Чеченські прислів'я
Шведські прислів'я та приказки
Шорські прислів'я
Якутські прислів'я та приказки
Японські прислів'я
Вікіпедія
Дивіться у Вікіпедії:

Прислів'я адигейців.

ЦитатиРедагувати

  • Адигський гість (немов) в фортеці сидить.
  • Бо немає нічого захованого, що не стане реальністю.
  • Будь чоловіком або помри.
  • В тому що говорять люди завжди є частка правди.
  • Випустиш гриву (голову) коня — за хвіст не хапайся.
  • Від доброго слова злетиш як на крилах, від злого слова — впадеш.
  • Від хорошої людини гості не виходять.
  • Власник залізної фортеці потребує залізної голці.
  • Горе сім'ї де немає згоди.
  • Два сусіди [по різному] своїх корів доять.
  • Де б ти не був — йди до знання.
  • Де багато шуму, там мало розуму.
  • Де кішки немає, там миша пустує.
  • Де рідні багато, там могила просторіше.
  • Для ведмедя вовк — кошлатий.
  • Для дружного стада вовк не страшний.
  • Для неграмотного знання — ліки.
  • Дурень і коли його не питають, про себе розповідає.
  • Дурня своїм другом якщо зробиш, йому подібним станеш.
  • Душа народу — його мову.
  • З тим, хто в тебе потребує, не будь зарозумілим.
  • Звідки вітер, звідти і дощ
  • Зла не знав добра не розуміє.
  • Книга — ключ до знань.
  • Коли в голові немає розуму — ноги не відпочивають.
  • Коли гостю приходити — справа гостя, коли гостю йти — справа господаря.
  • Коли запитали — хто красивіше, черепаха висунула свою голову.
  • Коли чабанів багато — вівці дохнуть.
  • Коливний не мстить за кров батька.
  • Кому ти не до душі, для того ти огрядним.
  • Крім смерті від всього є ліки.
  • Ласкавий ягня двох маток ссе.
  • Лозу молодий згинай.
  • Людина не знає але вміє слухати — не дурний.
  • Людину красить не одяг а розум.
  • Мало говори, багато роби.
  • Мандрівник не застряє в дорозі.
  • Минулого не знає, справжньому ціни не зрозуміє.
  • Мова — що вийнятий кинджал.
  • Мова для серця путівник.
  • Мова править світом.
  • Мудрий — радиться
  • На гілку, яка не зможе тебе витримати не ставай.
  • Над тим, хто вперед тебе спіткнувся Не смійся.
  • Не буває дурного селища — і серед дурнів розумний знайдеться.
  • Не говори — моя собака не кусається, мій кінь не брикатися.
  • Немає лиха без добра.
  • Обійдися з дурнем — розумний сам з тобою обійдеться.
  • Одна голова добре а дві краще.
  • Одна людина тричі якщо тебе обдурить — ти дурний, в одну і ту ж яму тричі якщо впадеш — ти сліпий.
  • Під вершником, який падає духом, і кінь не біжить.
  • Під час жнив кажуть — якби тільки моя собака могла стати людиною.
  • Під час сінокосу про зимових бурях не забувай.
  • Пісня вкорочує дорогу.
  • ПО теляті видно бик.
  • Поганий попутник — що погана зброя.
  • Подумавши говори, озирнувшись сідай.
  • Попрацюєш — будеш м'ясо є, лінуватимешся — горя побачиш.
  • При кішці таємних промов не заводять.
  • Приємне серцю прекрасно для очей.
  • Разом є — смачніше, разом працювати — задоволення.
  • Роби добро і кидай його в воду.
  • Розум — багатство, багатство — роса.
  • Розум — друга душа людини.
  • Розум вище багатства.
  • Розум ціни не має, знання — кордонів.
  • Розумний до дурня ключ знаходить.
  • Свій кинджал двічі не виймаю, своє слово двічі не вимовляю.
  • Серце до серця шлях знаходить.
  • Сказане слово — що куля, випущена з рушниці.
  • Слово народжує слово.
  • Сподіваючись на попутника не пов'язує з ведмедем.
  • Старе дерево стоїть, молоде падає.
  • Таємницю старого одного не розповідай новому другові.
  • Таємниця відома трьом — вже не таємниця.
  • Там де немає дитини — там немає щастя.
  • Там де немає хороших людей похилого віку, там немає і хорошою молоді.
  • Твій друг — твоє дзеркало.
  • Того що не знаходили, що не дарують.
  • Того що не почують не переказувати.
  • Того, що в гарну погоду не знайшов, в погану не знайдеш.
  • Того, що влітку не зібрав, взимку не знайдеш.
  • Той, хто обпікся молоком, дме на кисле молоко.
  • Тому у кого голова не боліла, про свою головного болю не розповідай.
  • У кого немає твердого слова, той не має правди.
  • У кравця — нитки, у закрійника — клапоть.
  • У лісі і в темряві не розповідай своєї таємниці.
  • У нерозпочатого справі змія сидить
  • У реп'ях зайдеш — реп'яхи наберешся.
  • У своїх батьків не сумнівайся.
  • Хто вирощує ліс, той його не знищує.
  • Хто має розум має витримку.
  • Хто не шанує старших, сам не заслуговує на повагу.
  • Хто перший помре, того першого ховають.
  • Ціною життя честь купують.
  • Не дійшовши до броду поділ не витягай.
  • Ніж довго прожити, краще багато побачити.
  • Ніж той, хто багато говорить, краще той, хто багато робить.
  • Чоловікові, який сам не був пов'язаний, не дай себе зв'язати.
  • Що впав з коня попругу звинувачує.
  • Що не має вола запрягає теляти.
  • Що стоїть на березі — самий вправний весляр.
  • Якщо не знаходиш з ким порадитися — порадься зі своєю шапкою.
  • Слово старого вислову — нової мови прикраса.
  • Гіркі слова Солодких слів корисніше — гірка трава лікує від хвороб.
  • І досвідчений мудрець зрозуміє з промови мало, коли він чув лише кінець і пропустив початок.
  • Сам слухай все, але будь жадібним, вимовляючи слова. Недарма рот у нас один, а вуха — два.
  • Чоловік нерозумний — сперечальник галасливий: він кричить, а розумний чекає. Розумне сказав би розумний, так нерозумний не дає.
  • З одних і тих же губ стече одного разу отрута, одного разу мед.
  • Злість мовчазної в його руці, злість у сварливого мовою.
  • Мотузка хороша, коли довжина. Мова хороша, коли коротка вона
  • Нехай ти з дурнів дурень, немає дурня такого, для якого мудрець не знайшов би слова.
  • Від шаблі рана пізно або рані заросте.
  • Від мови отримана рана не загоїться.
  • Якщо не несеш з собою хорошою вести, не ходи в аул чужий, сиди на місці.
  • Кажуть, що можна навіть кобру виманювати назовні словом добрим.
  • Чи потрапить в котел — не минути лиха Півневі, що любить горло дерти.
  • Дізнавшись, що не розноси погану звістку, Іншому поступися таку честь.
  • Мова заздрісника повзе до сусіда через димохід.
  • Жартівникові повинні ми кланятися Жарт — істини посланниця.
  • Навіть якщо ти говориш жартома перед тим подумай хоч хвилинку.
  • Про те, що було у двох в секреті, Дізналися все, коли втрутився третій.
  • Згорів і дім брехуна, і все в будинку, він кликав людей — не вірили йому
  • Особливо довга мотузка у брехуна.
  • Ненароком тобою сказане не буде завершено нехай бідою ні для кого іншого.
  • Пущене слово ніколи нам не повернути ні кличем, ні арканом
  • Біда, брат, якщо твої губи В порівняння з головою великий.
  • Погана звістка відмінна від хорошого: зазвичай звістку проворней та, що плоше.
  • Балакучість зараховують до недоліків, Нехай буде довгою думка, а слово коротким.
  • Хто першим запитає: «Чи немає новин?» -Сам новина носить За щокою своєї.
  • Герой мовчить, поки ворогів не видно,
  • А боягуз кричить, поки ворогів не видно.
  • Поки немає спору, асі мудреці.
  • Коли війна не скоро, все лицарство.
  • Від крові не врятувати людей, яким відрізав гнів шляху до переговорів.
  • Краще бути вдовою героя нещасливого, ніж дружиною удачником щасливого.
  • Обережність навіть сміливця може стати в нагоді на століття.
  • І маленька миша хоробра, коли поблизу нора.
  • Для горобця і пух — улов під час бою двох орлів.
  • Одного разу лякає птах і свого хвоста боїться.
  • Якщо суперечка в глухий кут зайде і шаблі заблищать, кров проллє не тільки той, хто в розбраті винен.
  • Хто норовить побитися з нами, у тих і палиця під руками.
  • Коли досвідчений вовк завив поблизу селища, свої розбрати пси забули бездоганно.
  • Кульгає пес кульгавий недовго поки не помічає вовка.
  • До нерозумному зумій знайти підхід, а розумний сам до тебе стежку знайде.
  • Старий хоч немічний і сивий, але він подасть тобі рада.
  • Про справу судить той усіх суворіше, хто налагодити стосунки сам не може.
  • Хоч возвеличити поганого, хоч уваж, а свого розуму йому не даси.
  • Розум купити ми не вільні, так і немає йому ціни.
  • Якщо вже друга поруч немає, хоч з шапкою тримай рада.
  • Хоч бий, хоч кіл теши на ньому, не стане твій осел конем.
  • Старший помиляється — біда: молодший віддувається завжди.
  • Те, що лежить поблизу, побачить око, а розум — все, що близько і далеко.
  • Чоловік, який прав, сильніше неправих ста.
  • Сили тим, хто має рацію, дарує правота.
  • Хто пуститься за вороном в політ, що в поле, крім падали, знайде?
  • Попали поблизу осла кобила по-ослячому заголосила.
  • Не принесеш і ні честі ні чоловіка, ні коня,
Якщо з ними не був ти в дорозі хоча б дня.
  • Для дурня мовчання — щит, дурень розумний, поки мовчить.
  • Вихваляти себе — марна справа, якщо ти хороший, і так зрозуміють.
  • Дорогенький або не милий, не говори ні слова, поки ти з ним не розділив дороги або притулку.
  • Хто не прощає одному недоліку, той самотній і жити йому не солодко.
  • Для одного пошкодуєш стиглий плід — не дасть твій сад плодів на наступний рік.
  • Швидше прийде на допомогу в час сумний сусід наш близький, а не родич далекий.
  • Два бідняка, що спільно батрачать, двох багатіїв ворогуючих багатшими.
  • Об'єднається з негідником негідник,
  • Але день пройде — і дружбу їх кінець
  • Голка — голи, але не бідна: у ній є справа — шиє вона.
  • Каменяр безсмертям не зазначено, але камінь теше він, а камінь вічний
  • Один сумує — танцює, інший сумує — оре.
  • Поки крикливий накричиться досхочу, мовчазний повернеться з поля
  • І камінь, видобутий працею, милею нам іноді чурека, що потрапив в наш будинок віз жодних зусиль.
  • Що у тебе в чорнилі лоб і руки, не означає: ти збагнув науки.
  • Коваль загинув — Все, що скував, — залишилося.
  • Мудрець загинув — Все, що сказав, — залишилося.
  • Все згоріло: каша, півень. У чому ж справа? Багато кухарок.
  • Наймаючи батраків, багато обіцяв господар, відпускаючи наймитів, багато про що забув господар.
  • Пасти овець нікому не доручав вовку, від чабана такого — мало толку.
  • Часом і отрута — ліки, кажуть; Часом велика кількість ліки — отрута.
  • Один лежить: немає сил — три дні не їв, він — жебрак, інший лежить: немає сил — обважнів від їжі.
  • Сокира, яким зрубаний будинок, забутий.
  • Він біля будинку під дощем лежить.
  • Те, що ловець напав на слід оленя, не означає: він зловив оленя.
  • Ледар думає завжди: на нього звалили тяжкість більшу, ніж та, що нести він в силі.
  • Ти тільки похвали кравця наперед, так він з клаптика тобі штани пошиє
  • Хороший позбудеться всього — залишиться ім'я його.
  • Поганий позбудеться всього — не залишиться нічого.
  • У попутників зазвичай шлях один — доля різна.
  • Стати людиною велика чи удача? Залишитися людиною ось завдання.
  • Здасться: рукою дістанемо дно в річці, де потонути нам судилося.
  • Буря дубок молодий тільки згинає, дуб з серцевиною гнилої Буря ламає.
  • Всьому, брат, крім добрих справ, знати треба міру і межу.
  • В саду, де-бджоли добувають мед, і отруйна трава росте.
  • Іди і до злої людини сміливо, коли вона добре задумала справу.
  • Хоч незгладимий слід зло на світі залишає, людина на багато років лише добро запам'ятовує.
  • Ситий малий клятву забув, що давав, коли голодним був
  • З непружної шкіри шлунок створений: в нього чим більше вкладеш, тим більше стане він.
  • Чи не розбагатіють бідняки, порахувавши чужі мідяки.
  • Голодний думає: «Ні, я не буду ситий!». А ситий думає: «Мені голод не загрожує!»
  • І вартість, і смак халви від цукру — немає від поголоски.
  • Якщо довго є один лише мед, то й він оскому наб'є.
  • Якщо на столі нога барана, то мулли вже не до Корану.
  • Голод знає, як варити майстерно, лише голодним все буває смачно
  • Шматочок кращий — частина баранячої ніжки не чабана дається при діленні.
  • Твої добрий погляд і світлий лик потрібніше гостю, ніж шашлик.
  • Коли до тебе прийти — від гостей залежить; коли гостям піти — від тебе залежить.
  • Прохача не треба паплюжити: виконати прохання легше, ніж просити!
  • Рука бере — завжди священна. Рука дає — Благословенна.
  • Коли не поталанить так зуб зламаєш про ячмінний суп.
  • І мала пташка бувала причиною великого обвалу.
  • Коли б однієї водою харчувалася Риба,
  • Те на гачок б не попалася Риба.
  • Хто біг швидко, той втомився швидко.
  • І тиха річка, буває, весною берега змиває.
  • І вовк, що потрапив у халепу, ягняти дядьком назве.
  • Якщо тісний у тебе чобіт, що тобі з того, що світ широкий!
  • Чи не гасне від того світило, що хмара його закрило.
  • Хто днем справи вершить гідно, той вночі може спати спокійно.
  • Той, хто виграти гри не силкується, в коло грають і не сідає.
  • Качку не турбує побоювання,
  • Що, можливо, буде повінь.
  • Хоч півень НЕ прокричить, світанок настане.
  • Хоч пастух НЕ продудіт, Світанок настане.
  • Всім нам біду обіцяє зеин отрута. Лише зміям не шкодить зміїна отрута.
  • Гасити вогонь, що загрожує нам бідою, Не обов'язково прозорою водою.
  • Чи не знали злодії пильність господаря, поки не гнали табуна його.
  • Бика вкрав, Ти — злодій, телиця вкрав, ти — злодій.
  • Домашнього бика вдариш ти злегка, а смикнути роги у дикого бика.
  • На своїх воротах злодій міцний майструє запор
  • Кінь втомився чужий — не велика печаль, якщо кінь не свій — себе і то не жаль.
  • Часом сусід, з яким ми живемо, то думає про нас, що ми про нього!
  • Ні, не судилося, а тільки сила раба з неволею примирила.
  • Всіх осоромить один поганий сусід кривеє колесо — помітний слід.
  • У тому, що лисиця зголодніла, винною качка виявилася.
  • У тому, що у бочки виламано днище, винні і сокиру і топорище.
  • І сніг не може бути настільки бел, щоб пес його загидити не зумів.
  • З ворогів лисиці небезпечніший всіх власний її пухнасте хутро
  • Обняв потопаючий змію — думав, що рятує життя свою
  • Де сокиру ні нишпорить — слідом топорище.
  • З кобилою вороною що не роби, хоч щіткою три, вона не стане білою
  • Борг забирає наш спокій надовго: поки ми не повертаємо боргу.
  • Спокусився горець на великий наділ і малого позбувся, ніж володів.
  • Не будь, ловець, в лісі ні жалісливий, ні простий, оплакуй лисицю, тримаючи її за хвіст.
  • Чи не виходь, брат, з себе, від століття так ведеться: той, хто виходить з себе, собою не залишається.
  • На серці рана прихована від людей, болячка на щоці куди видніше.
  • На краще завжди надії не втрачають,
Ні той, хто тягне воза, ні той, хто поганяє.
  • «Кривий нещасний» — так ми говоримо, але ж сліпий мріє бути кривим.
  • Коли цвіте кропива, то і вона красива.
  • Спершу удар себе, так посильніше. Стерпів? Тепер іншого бей.
  • Бути занадто м'яким? М'яке згинають! Бути занадто твердим? Тверде ламають!
  • Раб мовчазний зовсім не тому, Що менше б'ючи знати дано йому.
  • Добрий той Край, де ти годувався, та не краща за ту, де ти народився.
  • Краще спати на соломі, та в рідному домі, ніж на перині, а на чужині.
  • Молодик, що не цінуєш ти батька, постій, ти все зрозумієш, коли від свого молодика сам лишенька хлебнешь!
  • У незакінченому справі змія сидить.
  • У своїй нірці і миша хоробра.
  • Дурний строкате любить.
  • Говори подумавши, сідай озирнувшись.
  • Навіть верблюд один раз на рік веселиться.
  • Якщо серце не дивиться, то і очі не бачать.
  • Якщо хочеш брехати — вали на мертвого.
  • І дурень розумний, поки мовчить.
  • Який зиск, що корова дає багато молока, якщо вона його розливає?
  • Великий дощ довго не йде.
  • Хто не посоромиться сказати, той і зробити не побоїться.
  • Краще мати розумного ворога, ніж дурного друга.
  • Жаба і та говорить: «Ах, якби річка, де я сиджу, глибше була!»
  • На матір дивись, на дочці одружуйся.
  • На місці колючок колючки і виростуть.
  • Не смійся над тим, хто падає першим.
  • Не призначення термін далекий, призначений настане.
  • Рана від шаблі заживе, від мови — немає.
  • Спершу будинку навчися, потім на Хасе (збори) йди.
  • Таємниця, відома трьом, вже не таємниця.
  • Боягуз б'є першим.
  • У кого багато недоліків, той їх легко знаходить і у інших.
  • Умій обійтися, як і нерозумний, а розумний сам з тобою обійдеться
  • Хороша зброя — хороший супутник.
  • Що сліпий схопив, то він міцно тримає[1].
  • Що кажуть в народі, то правда.[2]

ПриміткиРедагувати