Давньоіндійські вислови
стаття-список у проєкті Вікімедіа
Вислови з байок, поем і трактатів Давньої Індії.
- Гарно сказане слово людини, яка не дотримується його, таке ж безплідне, як і прекрасна квітка, але без аромату.
- Давати поради дурневі — тільки злити його.
- Друг, дружина, слуга, розум і відвага пізнаються в біді.
- Друг пізнається у біді, герой — у битві, чесний — у виплаті боргу, дружина — в бідності, родичі — у лиху годину.
- Загоюється рана від стріли, знову піднімається ліс, зрубаний сокирою, але не загоюється рана від злого слова.
- І злим, і добрим, тим, хто заслуговує на смерть, повинна співчувати людина. Бо нема людини, вільної від вини.
- Кого відвідує богиня щастя, той працює як лев. Тільки нікчемні кажуть: «Усе від долі!» Переборюй долю мужніми справами; якщо ж старання твої не увінчаються успіхом, то не буде на тобі вини!
- Коли все гине, мудрець зберігає половину і з цією половиною досягає своєї мети.
- Краще ворогувати з розумним, ніж дружити з дурнем.
- Мовчання краще від слів.
- Навіть правду треба замовчувати, якщо вона спричинить нещастя.
- Найвищої влади досягає той, хто бачить у всіх істотах себе і всі істоти — у собі.
- Не було, нема й не буде людини, достойної одного тільки осуду чи одної лиш похвали.
- Не збуваються сни, що сняться хворим, сумним, жорстоким, закоханим і п'яним.
- Ні матері, ні братові, ні власним дітям не можна довіритися так, як справжньому другові.
- Суть мільйонів книг — в одному рядку:
- заслуга — в добрі ближньому, гріх — у злі ближньому.
- Хіба буває щось прекрасне чи негарне саме по собі? Що подобається людині, те для неї й прекрасне.
- Які ті, хто йому служить, які ті, кому він служить, така й ця людина.
- Як дві тріски, що зустрічаються в океані й, зустрівшись, розходяться, так і люди.
Література
ред.- Большая книга афоризмов / сост. А. П. Кондрашов, И. И. Комарова. — Москва: РИПОЛ классик, 2008. — С. 14-32.