Свідки Єгови

Християнська релігійна організація хіліастичного, антитринітарного спрямування
(Перенаправлено з Єговісти)

Свідки Єгови — християнська релігійна організація. Західні релігієзнавці вважають її християнською деномінацією реставраціоністського напряму.

Свідки Єгови
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання академічних релігієзнавців про Свідків Єгови

ред.
  •  

Куди приходить Росія і Московський патріархат, там закінчується свобода совісті і вільний волевияв людини. І тому дійсно, з чого почав, наприклад, Гітлер і почав Путін в Криму — це заборона Свідків Єгови. Тому що Свідки Єгови — це люди, які не беруть у руки зброю, не беруть участі в, як вони кажуть, справах Цезаря, не працюють на оборонних заводах, фабриках і так далі. Не беруть участі навіть в голосуванні. І от таких людей вони назвали терористами, екстремістами і так далі. З приходом російських окупантів вони отримують 5, 6, 8 років позбавлення волі, чого не було навіть у брежнєвські часи. У брежнєвські часи вони отримували 3 роки за відмову від служби в армії, ну, 3,5. Зараз вони отримують до 8 років.[1]Інтерв'ю для «Суспільного Мовлення» (2023 рік).

  Віктор Єленський, український релігієзнавець
  •  

Найбільше страждають православні, які не належать до Московського патріархату. Потім протестанти, баптисти, п'ятидесятники, адвентисти сьомого дня. Улюблена ціль російських окупантів — це «Свідки Єгови», які повністю заборонені в Росії. Також переслідуються мусульмани. Вони за визначенням не можуть терпіти будь-якого інакодумства і будь-якої релігійної свободи, будь-якого пориву до Бога, до істини, крім того, що спускається Московським патріархатом.[2]З інтерв'ю для «Радіо Свобода» (2024 рік).

  Віктор Єленський, український релігієзнавець
  •  

Так склалося, що за професією, я — релігієзнавець. Протягом своєї науково-дослідницької, в певний період, державницької діяльності я постійно спілкуюся з людьми різних світоглядів. Щоб мати справу з людиною, тобі необхідно з повагою ставитися до її світоглядного вибору, незалежно від того, чи він мусульманин, православний, католик, буддист, свідок Єгови, баптист.[3]Зі статті «Гідність: асертивність та емпатія» (11 вересня 2019 року).

  Ігор Козловський, український релігієзнавець
  •  

Відношення до релігійної спільноти Свідків Єгови — це своєрідний лакмусовий папірець як на толерантність, так і на тоталітаризм.[4]З виступу на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій» (2021 рік).

  Ігор Козловський, український релігієзнавець
  •  

Історична пам'ять про депортацію Свідків Єгови в 1951 році є складовою нашої спільної національної пам'яті. Це стосується не тільки виключно окремої спільноти, але всієї нації в цілому. Тому що там віддзеркалюються практично всі процеси, які були характерні для розвитку взагалі цієї території, на якій ми живемо, і її історії і народу.[4]З виступу на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій» (2021 рік).

  Ігор Козловський, український релігієзнавець
  •  

Більшість людей, які вранці вмикають телевізор чи зазирають в інтернет, отримують відповідь. У них іще немає ніяких питань, а відповідь — уже є! Це споживацьке мислення, яке вибирає ту інформацію, що збігається з його вірою. Я спостерігав таке і серед своїх студентів. У студентів, які тільки приходять учитися, є певні стереотипи: от Свідки Єгови — це… мусульмани — це… І все. Упродовж років навчання я розказую їм, що це — не вузький конструкт, усе трохи інакше. Вони це засвоюють — і ось останній іспит. Людина дивиться у білет, бачить питання про Свідків Єгови, сідає переді мною — і починає говорити стереотипами. Це перша інформація, що виникає у свідомості, людям з нею легше.[5]З інтерв'ю для «The Ukrainians» (2021 рік).

  Ігор Козловський, український релігієзнавець
  •  

Головне — залишатися людиною за будь-яких умов. Ти не повинен свою рольову функцію робити головною. Ти все ж таки людина. Твоя функція рольова, це лише інструмент для того, щоб допомагати людям. З безліччю релігійних лідерів, просто звичайних вірян будь-якої конфесії, від мусульман до Свідків Єгови, я був у дружніх стосунках.[6]Зі статті «Любов ніколи не перестає… Світлій пам'яті Ігоря Козловського» (16 лютого 2024 року).

  Ігор Козловський, український релігієзнавець
  •  

Свідки є свідками не тільки Єгови, а вони є свідками того бездушного, антигуманного режиму, який був встановлений радянською владою.[4]З виступу на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій» (2021 рік).

  Людмила Филипович, українська релігієзнавиця
  •  

Свідки показали, що в будь-яких умовах вони адаптуються до цих умов. Більше того, навіть негативні щодо себе життєві обставини вони можуть використати на користь поширення тих цінностей, які вони для себе визнали як найвищими.[4]З виступу на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій» (2021 рік).

  — Людмила Филипович, українська релігієзнавиця
  •  

Заборона Свідків в Росії — це є своєрідна помста українцям за те, що вони в 51 році в кількості 10 тисяч людей принесли світло віри в безбожну Росію.[4]З виступу на прес-конференції «Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій» (2021 рік).

  — Людмила Филипович, українська релігієзнавиця

Спогади радянських політичних в'язнів про Свідків Єгови

ред.
  •  

Я неодноразово казав Миколі Гуцуляку: «Миколо, Ви щаслива людина, бо сидите за віру в Бога, за те, що не відреклися від нього в час випробувань. А за що сиджу я?! Тільки за те, що я син своїх батьків-українців».[7]Микола Гуцуляк був ув’язнений радянською владою через свої релігійні переконання як свідок Єгови. З передмова до книги Олега Голька «Загартовані в Сибіру».

  Ярослав Дашкевич, український історик
  •  

А віруючі — молилися, і, переклавши на Бога результат кенгірського сум'яття, як завжди були найбільш спокійними людьми. У великій їдальні за графіком йшли богослужіння всіх релігій. Єговісти дали волю своїм правилам і відмовилися брати в руки зброю, робити укріплення, стояти на варті. Вони довго сиділи, зсунувши голови, і мовчали. — Про позицію ув’язнених свідків Єгови під час Кенгірського повстання політичних в’язнів СРСР (1954 рік). З твору «Архіпелаг ГУЛАГ», том 3, частина 5 «Каторга», глава «Сорок днів Кенгіру».

 

А верующие — молились, и, переложив на Бога исход кенгирского смятения, как всегда были самые успокоенные люди. В большой столовой по графику шли богослужения всех религий. Иеговисты дали волю своим правилам и отказались брать в руки оружие, делать укрепления, стоять в караулах. Они подолгу сидели, сдвинув головы, и молчали.[8]

  Олександр Солженіцин, російський дисидент
  •  

Були свідки Єгови, п'ятидесятники і ще якісь релігійні в'язні, з яких дирекція табору відверто знущалася. До них у слідчих виникало одне запитання: відрікаєшся від релігійних забобонів? Хто заперечував — діставав новий строк. Але тюрма була хорошою школою, бо там сиділо багато інтелігентів, представників національних рухів з інших республік. Щодня точилися розмови на політичні теми, з деякими людьми, наприклад, бійцем УПА Степаном Мамчуром, я так за три роки й не наговорився.[9]З інтерв'ю для «Українського тижня» (2011 рік).

  Георгій Москаленко, український дисидент
  •  

Пам'ятаю, коли комусь із свідків Єгови пропонували працювати на кухні, то вони висували умову: або вся зміна складатиметься з єговістів, або ніхто з них на кухні не працюватиме. Тому що на кухні крали, а свідки Єгови не хотіли, щоб на них потім пляма була. Вони ж дуже чесні.[10]Про ув'язнення в мордовському Дубравлагу.

  — Ігор Ломов, в'язень ГУЛАГу, український правозахисник

Висловлювання державних і політичних діячів про Свідків Єгови

ред.
  •  

Я з глибокою повагою ставлюсь до всіх, хто в чомусь глибоко переконаний. Візьмемо, скажімо, сектантів від релігії, таких як баптисти чи єговісти. Вони бачать наш світ досить своєрідним. Навіть проникнути в структуру подібного мислення дуже важко. Але серед них є й такі, котрі заради віри підуть на вогнище. Як я можу їх не поважати, хоч таке світосприймання мені зовсім чуже?[11]З інтерв'ю для кореспондента журналу «Вітчизна» Леоніда Єфімова (зі збірника творів «Сповідь у камері смертників»).

  Левко Лук'яненко, український дисидент
  •  

Протягом наступного року Евелін долучилася до «Вартової башти», організації, яка була частиною церкви свідків Єгови. Чи підштовхнуло її до цього незадоволення своїм життям у той час, я не знаю. Свідки Єгови вважали Біблію єдиним дороговказом віри й вірили в настання армагедону між добром і злом. Евелін почала ревно поширювати їхнє видання «Вартова башта» й узялася навертати мене, закликаючи мене змінити відданість визвольній боротьбі на відданість Богові. Хоча деякі аспекти системи «Вартової башти» видалися мені цікавими й вартими уваги, я не поділяв і не міг поділяти Евелінового захоплення. У цій системі був елемент нав’язливої ідеї, і це мене відштовхувало. Наскільки я міг бачити, її віра вчила пасивності й покори перед лицем гноблення, а цього я прийняти не міг.[12]З автобіографічної книги «Довгий шлях до свободи» (Частина п'ята «Державна зрада», розділ 24).

 

Over the course of the next year Evelyn became involved with the Watch Tower organization, part of the church of Jehovah’s Witnesses. Whether this was due to some dissatisfaction with her life at the time, I do not know. The Jehovah’s Witnesses took the Bible as the sole rule of faith and believed in a coming Armageddon between good and evil. Evelyn zealously began distributing their publication The Watchtower, and began toproselytize me as well, urging me to convert my commitment to the struggle to a commitment to God. Although I found some aspects of the Watch Tower’s system to be interesting and worthwhile, I could not and did not share her devotion. There was an obsessional element to it that put me off. From what I could discern, her faith taught passivity and submissiveness in the face of oppression, something I could not accept.[13]

  Нельсон Мандела, південноафриканський правозахисник

Висловлювання про Свідків Єгови у публіцистиці

ред.
  •  

В тім напрямку ідуть і т. зв. «свідки Єгови», які теж дуже «шанують» Христа, лиш не хочуть себе назвати «свідками Христа», а звуть «свідками Єгови», а про Христа кажуть, що був Він розп'ятий «на дереві», бо хрест — це, мовляв, щось «поганське»… Знищити в людській пам’яті організуючий символ, знак хреста — ось їх мета![14]З твору «Від містики до політики» (зі збірки «Хрестом і мечем», 1967 рік).

  Дмитро Донцов, український політичний діяч
  •  

Біля пам'ятнику Сковороді на Подолі завжди стоять Свідки Єгови — гарно вбрані й культурні люди з візочком, на якому брошури і журнали. Сьогодні їх нема, уперше за багато років. Починаю хвилюватись за людство.[15]Допис у «Facebook» 16 березня 2020 року на початку пандемії COVID-19.

  Вахтанг Кіпіані, український журналіст
  •  

Нас обстрілювали важкою артилерією, «градами». І ось, сидячи в підвалі, щоб не збожеволіти від страху, я почала писати звичайні історії свого життя та моїх сусідів. Одного разу мені почали відповідати, і утворилася так би мовити молитва-перекличка. Молилися своїми словами православні й католики, баптисти та єговісти. І слова «Свердловка — тримайся!» — теж були частиною цієї молитви.[16]

  Олена Степова, українська письменниця
  •  

Захист родини там зводиться до істеричної гомофобії, релігійність — до гонінь на свідків Єгови, а більшість поширених народних звичаїв — це недавній радянський конструкт.[17]Зі статті «Фальшивий консерватизм Росії» (2019 рік).

  — Максим Віхров, український публіцист
  •  

Загалом із кримськими татарами спілкування було. Бувало, повезуть нас на слідчі дії на весь день, а рідні їм приносять обіди, бо ж вони місцеві, і ці обіди вони ділили між усіма ув'язненими. Не розумію, як можна звинувачувати в тероризмі людей, у яких величезні сім'ї, господарство, діти. Я не читав їхньої релігійної літератури детально, але знаю, що тим, хто в «Хізб ут-Тахрірі», заборонено брати до рук зброю. Чи вибухівку. Якщо спрощено, щоби було зрозуміліше, то це такі мусульманські Свідки Єгови. Ми з ними про Бога розмовляли, про різні речі загалом.[18]

  Євген Панов, український громадський активіст
  •  

А свідки Єгови? Вони не йдуть в армію, бо їм не дозволяє їхня релігія. І ми їх захищаємо?.. А інші діти лягають трупами, захищаючи Україну, у якій іде війна, вони ж захищають і цих «свідків». Для них існують тільки вони, свідки Єгови, а все інше їм по цимбалах. Оце спільнота, яка має вижити, а решта хай гине.[19]

  Юрій Винничук, український письменник
  •  

Не надихає і політична модель країни. Консерватори зазвичай виступають за сильні й незалежні інституції — у Росії таких немає. Консерваторам подобається верховенство права — у Росії панує деспотизм. Консерваторам імпонує свобода віросповідання — Росія утискає релігійні меншини, зокрема «Армію спасіння» і «Свідків Єгови».[20]Зі статті «Консерватори 2.0» (2017 рік).

  Едвард Лукас, британський публіцист
  •  

Ми часто жартуємо, що ходимо по лікарнях, як свідки Єгови, і розповідаємо людям, як жити після травми. Дуже часто наштовхуємося на нерозуміння працівників медзакладів, — нас не пускають: не можна з вулиці прийти до незнайомої людини і щось почати їй розповідати про життя.[21]

  Уляна Пчолкіна, українська громадська діячка
  •  

У західноукраїнському селі, де народився мій тато, сотнями років поруч жили люди різних національностей, а відповідно й різних вір (іудеї, суботники, єговісти, католики, православні). Наша бабця до всіх ставилася, і нас, онуків, привчала, з християнською любов'ю. Саме життя спонукало українців творити культуру толерантності, доброзичливості, гостинності, інклюзивності.[22]

  Людмила Филипович, українська релігієзнавиця
  •  

Також було важкувато на півночі, на Поліссі, тому що там люди загалом дуже некомунікативні, сприймають тебе майже як свідка Єгови.[23]Про збір інтерв'ю для книги «Асиметрична симетрія».

  Лесь Белей, український письменник
  •  

Дорогою додому мене перестріли суперактивні бабусі із секти свідків Єгови. Вони тривалий час тримають в «облозі» Стрийський парк.
— Пані, візьміть гарну книжку — знатимете, як врятувати душу, — вкотре запропонували мені. — А туди не йдіть, там — диявол.
Я подякувала і не взяла безплатних книжок. Сподіваюся, що зумію порозумітися з Творцем без «сталкерів».[24]Зі статті «Із рекетирів — у контактери».

  Оксана Теленчі, українська журналістка
  •  

Перед виборами, коли в низові осередки кидаються додаткові гроші, шикуються черги в приймальнях з вродливими секретарками нового типу — сірі й убогі пенсіонери та невдахи чекають допомоги. По неї йдуть сьогодні або до свідків Єгови, або до СДПУ(о).[25]Зі статті «Антипартійний погляд з невеличкої черги за партквитком» (2003).

  — Володимир Килинич, український публіцист
  •  

Католицький священник не низького чину нарікав у своїй проповіді на такий стан, що люди перестають вірити, що ченці і черниці виступають з манастирів. Він болів над тим і закликав людей, щоб вони вірили, а як приклад подав свідків Єгови, «які так сильно вірять», і закликав людей, щоб наслідували свідків Єгови. Я слухав тої проповіді дуже уважно, але я не розумів. У чому наслідувати свідків Єгови? Невже католицький священник заохочував людей у церкві, щоб вони вірили так як вірять свідки Єгови? Щоб переходили на віру свідків Єгови? Предмет віри визначує виразно форму і силу вірування. Чому католицькі священники не потраплять створити такої віри у своїх мирян, такої сили віри, як мають свідки Єгови?[26]З твору «Тіяра продана», частина І, розділ «Говорить минуле і говорить сучасне».

  — Володимир Пасіка, український діаспорний психіатр

Висловлювання про Свідків Єгови у приватному листуванні

ред.
  •  

Знаю я секту тзв. свідків Єгови. Це люди! Ніхто так мужньо не тримався в концентраках, як вони. Ні один з них не заломився. Але почитайте їхню літературу (суддя Рутефорд) і Вам волосся дубом стає від жаху, глибини неуцтва, темноти й ненависти, з якою вони, напр., поборюють католицтво.[27]З листа до родини інженера Арсена Шумовського (21 квітня 1948 року).

  Леонід Мосендз, український письменник

Свідки Єгови в науково-популярній літературі

ред.
  •  

Тож я не без іронії скористаюся прикладом із креаціоністської книги «Життя — як воно тут з'явилося?», на якій не вказане ім'я автора, зате зазначений видавець — Товариство сторожової вежі та біблійних трактатів (Watchtower Bible and Tract Society), яке опублікувало її шістнадцятьма мовами накладом 11 мільйонів примірників. Ця книга стала моїм фаворитом, бо щонайменше шість її примірників надіслали мені як подарунок непрохані доброзичливці з різних кінців світу.[28]З книги «Ілюзія Бога» (розділ 4 «Чому Бога майже напевно немає», параграф «Непрощувана складність»).

 

It is with gentle irony that I derive mine from a creationist book. Life — How Did It Get Here?, with no named author but published by the Watchtower Bible and Tract Society in sixteen languages and eleven million copies, is obviously a firm favourite because no fewer than six of those eleven million copies have been sent to me as unsolicited gifts by well-wishers from around the world.[29]

  Річард Докінз, англійський біолог і популяризатор атеїзму

Згадки про Свідків Єгови в художній літературі

ред.
  •  

— А в Ірпені ти була?
— Була.
— А чому не розповідаєш про нього?
— Ну, там центральний парк гарний — я завжди про нього розповідаю. Парк в Ірпені такий ідеальний, знаєш, як рай у брошурах Свідків Єгови.[30]З есе «Земля у чотирьох кадрах», розділ «4. Ірпінь».

  Вікторія Амеліна, українська письменниця
  •  

І свідки Єгови, які чи не кожного дня, саме коли ви, після нічної зміни, наміряєтесь спати, приходять навертати вас на справжню віру і спасати від пекла.[31]З роману «На твердій землі» (розділ ІІ).

  Улас Самчук, український діаспорний письменник
  •  

По Києву ходять «Свідки Єгови», у них тут Міжнародний конґрес на стадіоні «Олімпійський». По Києву багато хто ходить. У нас тут мотиляється такого-всякого люду. Всі конфесії, партії, угруповання й секти, братства і панібратства, і «Посольство Боже». Тамплієри, місіонери і проповідники. Нелегали і неформали, кілери й наркоділери, і шахраї міжнародного класу. Як колись було все заборонено, так нині усе дозволено. Сипонуло, як з мішка. Ми країна вільна, у нас тут прохідний двір. Часом щось таке загніздиться — ніякий протяг не видме.[32]З роману Ліни Костенко «Записки українського самашедшого».

  — Програміст
  •  

У кімнаті гуртожитку зі мною жив ще один ремонтник печей із біблійним ім’ям Йосип, свідок Єгови, котрий зазнав переслідувань і теж міг знайти роботу лише в пеклі. Але це був ще той зануда. Він цілими вечорами намагався переманити мене у свою віру, а коли бачив, що я нуджуся від його проповідей, хвалився, які то він теплі кальсони та черевики на хутрі купить собі після того, як отримає зарплатню, і я дивувався: чи ти, чоловіче, ще не нагрівся в геєні, що мариш такими марнотами?[33]З роману Василя Шкляра «Троща» (частина перша «Зрада», 3).

  — Вояк УПА
  •  

Нам зі Стефою можна було ближчим часом подавати заяву до загсу, і я вже навіть прикинув, кого візьму за шлюбного свідка. Тут і думати не було чого, я не мав особливого вибору, але якщо на безриб'ї і рак риба, то на безлюдді й Хома чоловік. Випадало так, що моїм свідком мав бути свідок самого Єгови.[34]З роману Василя Шкляра «Троща» (частина третя «Вирок», 7).

  — Вояк УПА
  •  

Всі наркомани — кінчені люди, недолугі мавпи з одностороннім квитком до пекла, де вони вічно мучитимуться і жертимуть лайно. Гірше від них нікого бути не може… Ну, звісно, якщо не брати до уваги адвентистів та свідків Єгови.[35]З технотрилера Макса Кідрука «Бот» (розділ «Епізоди: початок...», параграф II).

  — Матір Текіто Рейеса
  •  

Текіто був ще тим гендлярем. Текіто був злодюжкою і дебоширом. Можливо, колись він перетвориться на кінченого наркомана, оту «недолугу мавпу з одностороннім квитком до пекла». Проте вбивцею Текіто Рейес не був і ставати ним не збирався. Попри те, що цього його не вчили, чилієць тямив: стати душогубом — це гірше, ніж підсісти на героїн. Це навіть гірше, ніж податись в адвентисти чи до свідків Єгови.[36]З технотрилера Макса Кідрука «Бот» (розділ «Епізоди: початок...», параграф II).

  — Слова автора
  •  

Я православний уніат,
Я католицький єговіст:
Я і нацфронт, і комуніст —
ко-ко, му-му, ні-ні, центрист.[37]З вірша «Виборча платформа закарпатського центриста».

  Павло Чучка, український мовознавець
  •  

Діоталлеві, не можна вирішити стати євреєм, як вирішуєш стати філателістом чи свідком Єгови. Євреєм треба народитися.[38]З роману Умберто Еко «Маятник Фуко» (розділ 3 «Біна», параграф 12).

 

Diotallevi, non si può decidere di diventare ebrei come si decide di diventare filatelici o testimoni di Geova. Ebrei si nasce.[39]

  — Якопо Бельбо
  •  

мені причулось як завжди щось найгірше
хоча чому правда — це найгірше

а може просто мама належить до секти свідків єгови
і в них це нормально — так розмовляти з дітьми
не приховуючи найгіршого
не приховуючи простий факт смерті[40]З вірша «Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006».

  Андрій Бондар, український поет
  •  

Стаття називалася «Я проклинаю вас, єгови!». Вона зводилася до такого: капіталістична панська Польща забралася геть з наших Карпат, і волелюбні горяни раділи, що звільнилися від гніту. Потім прийшли німецько-фашистські загарбники, але і їх переміг свободолюбний народ. Робітничий клас усе міцніше й міцніше утверджує в соціалістичних країнах мир. Проте капіталізм, що невпинно відмирає, усе ж робить останні спроби нав’язати свою підлу буржуазну ідеологію. У сорок шостому Михайло Балагурак, сусід Миколи Дмитровича, здійснив спробу завербувати директора в спільноту свідків Єгови, цей гадючник духу. <...> Центр єгов — у Брукліні, США, там головне кубло. Керує ним капіталіст-реакціонер Натан Кнорр, це він і придумав той «армагеддон». Єгови ведуть пропаганду кінця світу, але радянська людина не хоче армагеддону! Армагеддон чужий радянській людині! Культи кажуть, що радянська влада від сатани. Але хіба щось сказано про це в Біблії?[41]З роману Мирослава Лаюка «Баборня» (розділ I «Атеїстичні писанки», параграф 2 «Освоєння цілини»).

  — Слова автора, який переказує зміст антирелігійної статті директора школи

Гумор про Свідків Єгови

ред.
  •  

Лиш трохи тепліше за вікном і зразу надворі
на вулицях всюди так багато щасливих людей.
Їх легко впізнати, бо вони всі ходять по двоє
з усмішкою ніжних, красивих, щирих і добрих очей.

Свідки Єгови, Свідки Єгови — сумки через плече.
Ходять по двоє, ходять по двоє чи дощ, чи сонце пече.
Люди стараються їх уникати: тікають навіть на стрих,
але не знають, що на стриху вже баптисти там чекають на них.[42]

  Володька, член гумористичного колективу «VIP Тернопіль»
  •  

Свідки Єгови, які подзвонили у квартиру п'яного викладача філософії, прийняли іслам просто в під'їзді.[43]

  •  

Свідки Єгови подзвонили у квартиру районного прокурора і вже через 15 хвилин змінили свій статус зі свідків на підозрюваних.[44]

  •  

Років десять тому в мене був один знайомий — свідок Єгови. До 27 років у цю пургу вірив. А потім призовний вік закінчився.[45]

  •  

Дзвінок у двері. Мужик прокидається з бодуна, баняк розколюється…
— Хто там?
— Свідки Єгови! Ми вам пропонуємо…
— Свідки?! Зараз будете потерпілими![46]

  •  

Вуличний агітатор секти «Свідки Єгови» Петренко знає 137 інтонаційних відтінків фрази «пішов на фіг»…[47]

  •  

Ранок. Дзвінок в двері. Відкриваю. На порозі стоїть молодий хлопчина і каже:
— Доброго ранку! Я свідок єгови. Хотів би з вами поговорити.
— Добре, кажу я, — пройдіть в квартиру.
Він пройшов, але виглядав дещо розгубленим.
— Ну, і про що ви хотіли поговорити?
— Я не знаю, — сумно відповів він, — так далеко я ще не заходив…[48]

Радянська антирелігійна пропаганди проти Свідків Єгови

ред.
  •  

Не вірте щирості його ви,
не душі він опікун.
Такий він, свідок Ієгови, —
зрадник Батьківщини і шпигун![49]Вірш «Свидетель Иеговы» на плакаті серії «Боевой карандаш».

 

Не верьте кротости его вы,
не о душе печеться он.
Такой свидетель Иеговы —
предатель Родины, шпион![50]

  — В. Алєксєєв, радянський пропагандист

Походження назви конфесії з тексту Біблії

ред.
  •  

«Ви мої свідки, — каже Єгова,—
мій слуга, якого я вибрав,
щоб ви знали мене, вірили в мене
та розуміли, що я завжди той самий.
До мене не було Бога,
і після мене немає жодного».[51]Біблійний вірш, який став основою для назви релігійної спільноти. Ісаї 43:10.

 

אַתֶּ֤ם עֵדַי֙ נְאֻם־יְהוָ֔ה וְעַבְדִּ֖י אֲשֶׁ֣ר בָּחָ֑רְתִּי לְמַ֣עַן תֵּ֠דְעוּ וְתַאֲמִ֨ינוּ לִ֤י וְתָבִ֨ינוּ֙ כִּֽי־אֲנִ֣י ה֔וּא לְפָנַי֙ לֹא־נֹ֣וצַר אֵ֔ל וְאַחֲרַ֖י לֹ֥א יִהְיֶֽה׃ ס[52]

  •  

Нехай з вами буде незаслужена доброта й мир від «того, хто є, хто був і хто має прийти» та від семи духів, що перед його престолом, а також від Ісуса Христа — «Свідка вірного», «первістка з мертвих» і «Правителя земних царів».[53]Об'явлення 1:4-5.

 

χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη ἀπὸ ὁ ὢν καὶ ὁ ἦν καὶ ὁ ἐρχόμενος καὶ ἀπὸ τῶν ἑπτὰ πνευμάτων ἃ ἐνώπιον τοῦ θρόνου αὐτοῦ καὶ ἀπὸ Ἰησοῦ Χριστοῦ, ὁ μάρτυς, ὁ πιστός, ὁ πρωτότοκος τῶν νεκρῶν καὶ ὁ ἄρχων τῶν βασιλέων τῆς γῆς.[54]

  Апостол Іван

Примітки

ред.
  1. Віктор Єленський про релігійний плюралізм в Україні, Московський патріархат та російський шовінізм на YouTube
  2. Бадюк О. «Оголошують шпигунами США та катують до смерті»: переслідування протестантів і представників інших конфесій у російській окупації // Радіо Свобода. — Переглянуто: 22 серпня 2024
  3. Козловський І. Гідність: асертивність та емпатія // Збруч. — Переглянуто: 22 серпня 2024
  4. а б в г д Операція «Північ». 70 років потому: важливі уроки репресій на YouTube
  5. Блонський В. Ігор Козловський: «Нас зв'язує мотузка нашої віри» // The Ukrainians. — Переглянуто: 22 серпня 2024
  6. Коваленко О. Любов ніколи не перестає… Світлій пам'яті Ігоря Козловського // Український тиждень. — Переглянуто: 22 серпня 2024
  7. Голько О. Загартовані в Сибіру. — Львів: Піраміда, 2011. — С. 7. — ISBN 978-966-441-212-1
  8. Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ, Т. 3. — Москва: Центр «Новый мир», 1990. — С. 235
  9. Поліщук М. [https://tyzhden.ua/vidchajdukhy-praporonostsi/ Відчайдухи-прапороносці] // Український тиждень. — 2011. — №27 (192). — 30 червня.
  10. Скачко І. «Нас звинувачували у створенні терористичної групи…» // Віртуальний музей «Дисидентський рух в Україні». — Переглянуто: 6 лютого 2021
  11. Лук'яненко Л. Сповідь у камері смертників: збірник творів. — Київ: б.в., 1991. — С. 111. — ISBN 5-7707-0927-8
  12. Мандела Н. Довгий шлях до свободи. Автобіографія; Пер. з англійської Василя Старка. — Київ: Наш Формат, 2016. — С.183. — ISBN 978-966-97425-6-8
  13. Nelson Mandela. Long Walk to Freedom. The Autobiography of Nelson Mandela. — Little, Brown and Company, 1995. — ISBN 0-316-54585-6
  14. Донцов Д. Хрестом і мечем. Торонто: Гомін України, 1967. С. 285
  15. Допис Вахтанга Кіпіані // Facebook. — Переглянуто: 18 березня 2020
  16. Особова О. Блогер Олена Степова: «Люди, які проклинали й запевняли, що російських військових в Україні немає, почали просити: допоможи знайти сина» // Урядовий кур'єр. — 2014. — №237 (5366). — 19 грудня. — С. 8
  17. Віхров М. Фальшивий консерватизм Росії // Український тиждень. — 2019. — №26 (606). — 27 червня—4 липня. — С. 39
  18. Козлюк С. Євген Панов: «Важко усвідомити, що багато змін в Україні відбувалося без тебе» // Український тиждень. — 2019. — №39 (619). — 27 вересня—3 жовтня. — С. 14
  19. Корнелюк І. Юрій Винничук: «Національна ідея спрацювала саме тепер» // Український тиждень. — 2017. — №20 (496). — 19—25 травня. — С. 45
  20. Лукас Е. Консерватори 2.0 // Український тиждень. — 2017. — №30 (506). — 28 липня—3 серпня. — С. 32
  21. Руднєва О. «Я навчилася використовувати інвалідність на благо» // Дзеркало тижня. — 2018. — №33 (379). — 8—14 вересня. — С. 10
  22. Лавриш Ю. Про правильні пріоритети // День. — 2016. — №161-162 (4767-4768). — 9—10 вересня. — С. 20
  23. Яремчук О. «Асиметрична симетрія» // День. — 2014. — №102-103 (4225-4226). — 6—7 червня. — С. 23
  24. Теленчі О. Із рекетирів — у контактери // Голос України. — 2003. — №192 (3192). — 11 жовтня. — С. 4
  25. Килинич В. Антипартійний погляд з невеличкої черги за партквитком // Українська правда. — Переглянуто: 21 серпня 2024
  26. Пасіка В. Тіяра продана: Рефлексії і конклюзії. — Торонто: Kiev Printers Ltd., 1983. — С. 71
  27. Мосендз в листах // Літературно-науковий вісник. Мюнхен: Видавництво «Літературно-науковий вісник», 1949. Річник XXXIII. Січень-лютий. Книжка 2 (На чужині). С. 198
  28. Докінз Р. Ілюзія Бога; пер. з англ. Т. Цимбала. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2018. — С. 126. — ISBN 978-617-12-5698-9
  29. Richard Dawkins. The God Delusion. Bantam Press. 2006. P. 119.
  30. Земля у чотирьох кадрах // LB.ua. — Переглянуто: 25 червня 2022
  31. Самчук У. На твердій землі. Вінніпег. New Partway Publishers Ltd. 1967. С. 17
  32. Костенко Л. Записки українського самашедшого. — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. — С. 305. — ISBN 978-966-7047-88-7
  33. Шкляр В. Троща: роман. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 23. — ISBN 978-617-12-3940-1
  34. Шкляр В. Троща: роман. — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. — С. 367. — ISBN 978-617-12-3940-1
  35. Макс Кідрук. Бот. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — С. 20. — ISBN 978-966-14-4654-9 (PDF)
  36. Макс Кідрук. Бот. — Харків: Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2012. — С. 24. — ISBN 978-966-14-4654-9 (PDF)
  37. Чучка П. Виборча платформа закарпатського центриста // Деца у нотаря: Закарпатська читанка для тверезих і п'яних у 2-х томах (том перший і останній). — Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. — С. 41
  38. Еко У. Маятник Фуко / перекл. з італ. М. Прокопович. — Львів: Літопис, 2004. — С. 77. — ISBN 966-7007-112-4
  39. Umberto Eco. Il Pendolo Di Foucault. — Gruppo Bompiani, 1988.
  40. Бондар А. Дівчинка. Дніпропетровськ 7.04.2006 // Український журнал. — 2002. — №2 (20). — С. 37
  41. Лаюк М. Баборня: роман. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. — С. 23-24. — ISBN 978-617-679-332-8
  42. Сільські жарти від Володьки на YouTube
  43. Приколи про соцмережі // Україна молода. — 2017. — №13 (5174). — 31 січня. — С. 16
  44. Приколи // Україна молода. — 2013. — №169. — 19 листопада
  45. Приколи // Україна молода. — 2013. — №051. — 4 квітня
  46. Приколи // Україна молода. — 2012. — №026. — 17 лютого
  47. Приколи // Україна молода. — 2011. — №149-150. — 26 серпня
  48. Анекдоти на перерві… // Християнський портал «Кіріос». — Переглянуто: 6 лютого 2021
  49. Цей текст є аматорським перекладом. Оригінал можна прочитати нижче.
  50. Безбожная утопия: попы, раввины, иеговисты и космонавты в советской антирелигиозной пропаганде // Cameralabs. — Переглянуто: 9 серпня 2024
  51. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 993
  52. Biblia Hebraica Stuttgartensia — Isaiah 43 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 25 червня 2022
  53. Біблія. Переклад нового світу, 2014, с. 1640
  54. Novum Testamentum Graece Nestle-Aland 28 — Revelation 1 // Deutsche Bibelgesellschaft. — Переглянуто: 25 червня 2022

Джерела

ред.
  • Біблія. Переклад нового світу. — Brooklyn, New York: Watch Tower Bible and Tract Society of New York, Inc, 2014. — 1797 с.